Архів автора: park

Клен – надзвичайно красиве дерево. Зазвичай ми захоплюємося його осіннім листям, але навесні, в золотаво-жовтих, наче бризки сонця, мініатюрних квітах, він не менш привабливий. Клен – чудовий медонос, що дуже важливо для перших весняних комах. Мед з нього світлий, запашний, приємний на смак. Клен морозостійкий і тіньовитривалий, але погано переносить посуху. Це вологолюбне дерево, тож якщо його гілки дружно схилилися в один бік, це вірна ознака того, що поруч знаходиться гарна водяна жила.
Є в клена і цікава властивість: він може передбачати погоду. Якщо з’явилися на його листках “сльози”, значить, через кілька годин буде дощ.

Ранньої весни у лісі можна помітити гриб, більше схожий на квітку або на маленьку чашечку. Це саркосцифа. Росте він на відмерлій деревині, покритій шаром листя або ґрунту. Внутрішня частина гриба насичено-червона, а ззовні він білуватий. За свій дивний зовнішній вигляд гриб називають «ельфова чаша». Саркосцифа – гриб-індикатор, він росте в екологічно чистих місцях. Досить часто зустрічається на території Ічнянського національного природного парку.

Весняний ліс пахне свіжістю, квітами і … грибами. Зморшки і строчки – перші весняні гриби, вони тендітні, пустотілі. Поверхня шапочки у них зморщена, в глибоких складках і химерних звивинах. За це і отримали свою назву. Ніжка приросла до краю шапочки, звужена до основи, порожниста, біла, іноді жовтувата. Перші гриби з’являються у квітні-травні. Вони полюбляють світлі місця і вологу погоду. Коли земля просихає і з’являється багато трави, їх уже нема.

Весною з настанням тепла починається нерест риби. Це особливий період в житті мешканців водойм. Від того, наскільки успішно він пройде, залежать майбутні запаси водних біоресурсів. В цей час основне завдання – забезпечити водним жителям спокій та охорону від браконьєрів. Цьогоріч заборона на вилов риби на водоймах Ічнянського національного природного парку триватиме до 10 липня включно. Заборонено також пересування будь-яких плавзасобів на водних об’єктах.

Ці тендітні весняні квіти надзвичайно живучі. Проліска може переносити значні заморозки: вона просто відтає з повністю заледенілого стану і продовжує цвісти. Щоб не стати здобиччю гризунів, цибулини в процесі еволюції стали отруйними. А невисоке стебло дозволяє встояти перед сильними поривами ранньовесняних вітрів.
Проліска (Scilla) — рід трав’янистих рослин родини холодкових (Asparagaceae). Навесні ліси Ічнянського національного природного парку вкриваються блакитними килимами: квітують проліски сибірська та дволиста. Вони ростуть суцільними куртинами під різними листяними деревами.Часом у лісі зустрічаються білі проліски. Це не окремий вид, а рослина-альбінос. Проліски — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна, але вони цінні тим, що зацвітають одразу після танення снігу, тож мають величезне значення для перших комах. До речі, саме комахи й поширюють ці квіти. Дрібне насіння пролісок багате на олію, це приваблює мурашок, які, збираючи його, сприяють розсіванню і поширенню цих рослин.

А ви знаєте, куди зникає сніг передвесняної пори? Ні, він не тане, він перетворюється на квіти…

Зима. Холодно. Чорно-біло. І раптом – «етюд в пастельних тонах». Намальований самою природою. Фантастичні звірі й квіти. А можливо хвилі й візерунки… Кожен бачить щось своє. Придивіться і ви.

З метою посилення консолідації українського суспільства, зміцнення його стійкості в умовах зростання гібридних загроз 16 лютого 2022 року Указом Президента України оголошено Днем єднання. На виконання доручення Міндовкілля Ічнянський національний природний парк долучився до всеукраїнських заходів: в установі підняли державний прапор, були проведені збори колективу.

Звернення до народних прикмет у лютому – закономірне явище, адже не за горами весна. Найчастіше погоду передбачали за святами, а найбільше вірили в прикмети Стрітення. Давньослов’янська назва свята «зимобор». За повір’ям, саме цього дня зима стрічається з весною. Люди вірили, що яка погода в цей день, така очікується й весна: теплий день обіцяє ранній березень, а коли морозяно – зима ще довго протримається. Якщо на Стрітення відлига – весна має бути теплою і ранньою, сніг обіцяє дощову і тривалу весну, хурделиця – весна пізня й холодна, а коли хмарно й без сонця – ще дошкулятимуть морози. Кажуть, якщо на Стрітення півень води нап’ється, то на Явдохи (14 березня) віл трави напасеться, тобто весна буде рання. Хоча була й інша прикмета: якщо в цей день півень нап’ється з калюжі, то жди ще стужі. Цікаве спостереження пов’язане з бурульками. Якщо вони короткі – снігу випаде небагато, а коли довгі – то ще треба сподіватися на заметілі. Якщо до вечора на Стрітення стає тепліше – весна поборола зиму, а якщо холодніше – навпаки. У християнському календарі свято Стрітення знаменується зустріччю у храмі Богонемовляти Ісуса Христа зі святим Симеоном та Анною Пророчицею. Це уособлює зустріч Старого і Нового заповітів, зустріч Христа с людством.
На честь Стрітення в церквах правиться служба і святяться свічки й вода. Побутує повір’я, що стрітенську свічку «громницю» слід запалювати під час грози, щоб блискавка не влучила в хату.

Цими вихідними лютий подарував нам справжню зимову казку. Зазвичай зимова пора мотивує довше грітися під ковдрою, пити гарячий чай… Але цього дня хотілося йти в зимове царство і милуватися, милуватися…