Архів автора: park

Працівники Ічнянського національного природного парку провели щорічний облік лелеки білого. Облік включав підрахунок гнізд, зайнятих лелеками та пташенят у них. Зібрані дані важливі для науковців і необхідні для контролю за станом популяції лелек та розробки заходів із охорони цього виду птахів. Цьогоріч кількість гнізд зменшилася, але збільшилося кількість пташенят у них. Зміна чисельності лелек може бути показником змін навколишнього середовища, особливо водно-болотних угідь.

Зазвичай рослини – це корм для тварин. Але буває й навпаки, коли тварини самі стають здобиччю «зелених хижаків».
Вчені здавна звертали увагу на рослини, які живляться комахами. Першою у 1769 році була описана венерина мухоловка, а в дев’ятнадцятому сторіччі дослідили вже цілу низку комахоїдних рослин, їх будову і функції. Всі вони мають свої хитрощі для вловлювання комах. В одних це клейка поверхня листя, інші мають спеціальні ловчі «пастки»: засмоктувальні, «глечики», «невиливайки», а треті можуть швидким рухом затискувати здобич.
Що ж змушує рослини ставати хижаками? Оскільки вони живуть у воді прісних водоймищ, на заболочених лугах і болотах, у торфі, піску, тобто на субстратах, бідних на сполуки азоту, фосфору, калію та інших речовин, тож вони компенсують це за рахунок перетравлювання невеликих тварин, насамперед комах, яких ловлять за допомогою спеціальних органів — метаморфізованого листя. На поверхні такого листя є залозки, що виділяють травні ферменти і кислоти.
Найбільші хижі рослини населяють тропічні широти. (До речі, їх здобиччю часом стають навіть дрібні тварини). В Україні побачити ці дивовижні рослини непросто, адже вони населяють болота, заболочені луки, а деякі взагалі живуть під водою. Це товстянки, росички, пухирники.
У водоймах Ічнянського національного природного парку мешкає комахоїдна альдрованда пухирчаста. Свою назву вона отримала на честь італійського вченого-ботаніка Уліссе Альдрованді.
Це багаторічна трав’яниста рослина без коренів, із ниткоподібним стеблом завдовжки 5-10 см. У альдрованди дивовижні листки – майже круглі, при основі зрослі, вкриті волосками, при подразненні яких половинки листка замикаються і затискують здобич. Листок при цьому набуває форми пухирця. Процес травлення може тривати понад місяць. Після цього листок здебільшого відмирає. Цвіте альдрованда дрібними білими квітками у липні – серпні, опилюється комахами. Плід – куляста коробочка з чорним, гладеньким насінням. Та частіше рослина поширюється вегетативно: плаваючи на поверхні води, вона чіпляється за оперення водоплавних птахів і поширюється в інші водойми. Альдрованда пухирчаста занесена до Червоної книги України. (Фото з інтернету)

Цей день співпадає з давнім слов’янським святом Купала – днем єднання людини з силами природи. І щороку один з видів папороті є його символом. У 2022 році це червонокнижна папороть вудсія. В Україні зростають два її види: альпійська та ельбська. Вудсія альпійська – морозостійка невелика рослина, що любить кам’янисті та піщані ґрунти, росте в затінених гірських ущелинах. Вудсія ельбська навпаки, надає перевагу сонячним скелям. Ці папороті проростають з кам’яних розщелин тоді, коли інші рослини не наважуються їх заселяти.

Сьогодні – день літнього сонцестояння, найдовший в році. Він триватиме аж 16 годин 33 хвилини. О 12:13 за Київським часом Сонце підніметься на свою найвищу небесну сходинку. Настає астрономічне літо. В давнину в цей день вмивалися водою з річки або росою, щоб зберегти молодість і красу. День літнього сонцестояння вважався вдалим для збору лікарських рослин. За народними повір’ями, сьогодні не можна сваритися та пліткувати, потрібно направити свої думки в позитивне русло і загадати бажання. Тож побажаємо, аби це літо стало для нас переможним.
Сьогодні – день літнього сонцестояння, найдовший в році. Він триватиме аж 16 годин 33 хвилини. О 12:13 за Київським часом Сонце підніметься на свою найвищу небесну сходинку. Настає астрономічне літо. В давнину в цей день вмивалися водою з річки або росою, щоб зберегти молодість і красу. День літнього сонцестояння вважався вдалим для збору лікарських рослин. За народними повір’ями, сьогодні не можна сваритися та пліткувати, потрібно направити свої думки в позитивне русло і загадати бажання. Тож побажаємо, аби це літо стало для нас переможним.

Охорона навколишнього природного середовища – це система державних, суспільних та міжнародних заходів, які забезпечують раціональне використання, відновлення, примноження та збереження природних ресурсів від руйнування, забруднення та виснаження. Він був заснований Генеральною асамблеєю ООН в 1972 році й з тих пір відзначається всім світовим співтовариством щорічно. Приводом до проведення цієї всесвітньої акції послужило звернення, що надійшло 11 травня 1971 року генеральному секретареві ООН. Звернення підписали 2200 діячів науки й культури з 23 країн світу. Вони попереджали людство про безпрецедентну небезпеку, що загрожує йому у зв’язку із забрудненням навколишнього середовища.
Цей день дає можливість кожному з нас прийняти на себе відповідальність за турботу про нашу планету й активно сприяти змінам. Ми всі живемо на одній планеті і, забруднюючи її, шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Кожен для себе повинен знайти шляхи для покращення навколишнього середовища. Разом ми здатні зробити довкілля кращим, і надалі не забувати про його охорону.

Багатьом відома розрекламована мазь доктора Тайсса з живокостом. А от про саму рослину знає не кожен. Живокіст – це багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30-100 сантиметрів. Стебло розгалужене, особливо вгорі, товсте, пряме. Вся рослина опушена сріблястими ворсинками, з шорстким листям та фіолетовими квітами, зібраними в пониклі суцвіття-завійки. В природі живокіст росте на вологому поживному ґрунті, тож її можна досить часто зустріти на території парку в річкових заплавах, вздовж струмків, та на вологих луках. Її лікарські властивості відомі в народній медицині з глибокої давнини. Але рослина отруйна, тож використовувати її слід обережно.

Теплими травневими вечорами до пташиних співів додається густий, басовитий звук: починають літати хрущі. Вони вилазять з-під землі, роблять обліт по колу і летять до лісу чи до високих дерев. Швидкість польоту хруща – два-три метри за секунду. Жуки можуть долати відстані до 20 кілометрів. Летять вони завжди по прямій лінії на висоті від 6 до 100 метрів. До речі, якщо впіймати хруща, а потім відпустити, він не змінить свій маршрут. Вдень жуки малоактивні, вони сидять на деревах і, схоже, сплять. Надвечір вони пробуджуються, а в сутінках і вночі літають і годуються. Після зимової сплячки жук із задоволенням живиться молодим листям. Хрущі можуть об’їдати листя майже всіх дерев і навіть квітів. Не до вподоби йому лише ясен та бузок. Коли настає пора відкладати яйця, самки летять в те саме місце, звідки вийшли самі. Зазвичай це поля, луки, трав’янисті пагорби. На повітрі яйця хрущів гинуть, тож самка заривається на 10 см у землю. Потім знову повертається на дерева, живиться і знову летить на поле. Так за 2-3 польоти вона відкладає 60-70 яєць і, врешті, гине сама. Самці хрущів помирають ще раніше. «Наземне» життя цих комах зовсім не довге. А от личинки хрущів розвиваються в землі 3-4 роки і встигають завдати чимало неприємностей, адже активно гризуть корені рослин. Від них страждають і лісові, і культурні насадження. Щоправда, у природі у хруща багато ворогів: їх знищують хижі комахи, вражають грибки. Крупні жуки та їх личинки – справжні ласощі для зозулі, сороки, шпака, вивільги та інших пернатих.

Природа Ічнянського національного природного парку багата й розмаїта, адже розташований він в межах Лісостепової зони. Територію вкривають лучні степи, дубові, грабово-дубові, дубово-соснові ліси, евтрофні болота. Серед природної рослинності переважає лісова. Флора Ічнянськогонаціонального природного паркупредставлена 680 видами. Виявлено 50 рідкісних видів судинних рослин.З них 3 занесено до Додатку І Бернської конвенції, 15 – до Червоної книги України, 15 – підлягають особливій охороні на території Чернігівщини. В Ічнянському НПП налічується 278 видів хребетних тварин(з них: ссавців – 42 види, птахів – 198, риб – 19, плазунів – 7, земноводних – 12) та понад 3000 видів безхребетних. Серед тваринного світупід особливою охороною:Червона книга України – 51 вид, Європейський червоний список – 31, Бернська конвенція – 152, Бонська конвенція – 37, СІТЕС – 30. Цього року до Міжнародного дня біорізноманіття в КЗ «Публічна бібліотека» Ічнянської міської ради Ічнянським національним природним парком організована тематична фотовиставка.

Легковажне ставлення, помножене на небезпечні для екосистем погодні умови може призвести до катастрофічних наслідків. Адже основною причиною виникнення пожеж на відкритих територіях є саме людський фактор. Звертаємо увагу на те, що в умовах воєнного стану спалювання сухої рослинності прирівнюється до диверсійної роботи, оскільки ці дії можуть розглядатись, як обмеження видимості для Збройних сил України та територіальної оборони, а також подання сигналів для армії агресора.