Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається 2 лютого для того, щоб привернути увагу та поширити інформацію про цінність водно-болотних угідь для людства і планети. Саме в цей день у 1971 році в іранському місті Рамсар відбулося підписання Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів. Дана Конвенція набула чинності 2 грудня 1975 року. Україна поновила своє членство в Конвенції у 1996 році та входить до числа 168 країн – Договірних Сторін Конвенції. Мета Всесвітнього дня водно-болотних угідь – активізувати інтерес до заходів щодо підтримання майбутнього цих життєво важливих середовищ і видів, які залежать від них, особливо в цю пору року, коли саме вони є важливим джерелом ресурсів живлення й місцями для зимівлі водоплавних і навколоводних птахів. Саме для збереження водно-болотних угідь, цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів. Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів.
У 2018 році головною темою Всесвітнього дня водно-болотних угідь є «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст». Річки, ставки, озера, затоки та узбережжя – ці та інші водно-болотні угіддя у містах роблять їх більш привабливими та придатними для життя. Наприклад, водно-болотні угіддя зменшують вплив повеней, поповнюють запаси питної води, очищують воду, створюють міські зелені зони тощо.
Головною метою Всесвітнього дня водно-болотних угідь цього року є підвищення рівня знань та поширення інформації про те, як міські заболочені ділянки сприяють збалансованому розвитку міст.
Ічнянський національний природний парк має багаті та різноманітні водно-болотні угіддя. Заболоченість у межах парку становить 11%, що значно перевищує значення цього показника у Лівобережній Україні. Актуальним залишається питання розширення території парку за рахунок включення територій гідрологічних заказників загальонодержавного значення «Дорогинський» та місцевого значення «Жевак», а також водно-болотних угідь заплави річки Удай в межах Ічнянського, Ніжинського та Прилуцького районів. Це сприятиме забезпеченню належного рівня їх охорони, а також підвищенню ролі національного природного парку в збереженні та раціональному використанні природно-ландшафтних комплексів у верхів’ях річки Удай. Території, що пропонується для приєднання до Ічнянського національного природного парку мають високе орнітологічне та природоохоронне значення.
Сподіваємося, що спільними зусиллями зуміємо зберегти унікальні водно-болотні угіддя. Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій.
Погода в Ічні