З настанням перших морозів ближче до людських осель перебирається лісове птаство. Серед численних пернатих мешканців вирізняється яскрава красуня сойка.
Ця пташка дуже гарна: невловимого сіро-рожевого кольору, з чудовими блакитними й білими дзеркальцями на крилах. Щоправда, природа наділила її гучним і неприємним голосом, але сойка є чудовим пересмішником: вона легко відтворює не лише пісні інших птахів, а й звуки людської мови, гавкання собаки, нявкання кота, мекання кози і навіть стукіт сокири.
Сойка полюбляє жолуді, восени збирає їх і запасається на зиму. Вона ховає їх у мох або неглибоку ямку і засипає землею, листям та гілочками. Але, звісно, багато жолудів із сойчиного запасу проростають навесні. Тож сойка виконує в природі важливу місію – насаджує ліси.
Погода в Ічні