Будь-кому, щоб втік з дороги, він свої покаже роги. І хоч жук та олень – різні, та в обох в них роги грізні.

Цю велику дивну комаху на різних мовах називають однаково: жук-олень. Причина цього – розкішні роги, які прикрашають голову самця. Щоправда, це не роги, а верхні щелепи. Без них розміри жука від 3 до 5,5 см, а з рогами – 7-8 см. Це найбільший жук в Європі. Як і в справжніх оленів, у жуків самки безрогі й мають скромніший вигляд. Навіщо жукам-оленям такі могутні роги? Щоб знайти відповідь слід ближче ознайомитись із життям цих комах. Виявляється, вони доволі сварливі. За будь-якої нагоди самці схрещують у поєдинку свої роги, а самки кусаються короткими щелепами. Жуки б’ються за корм, навіть якщо його вдосталь. До речі, ці велетні підтримують сили лише дубовим соком, вони можуть пити його кілька годин. Також жуки-олені завойовують на «турнірах» прихильність самок, адже зазвичай на одну жучиху припадає 3-5 самців. Незважаючи на грізний вигляд, роги не завдають суперникам серйозних пошкоджень. Такі бої тривають вечорами з кінця травня до початку липня. А потім самки відкладають яйця. Вони розшукують дупла, старі пні, рештки відмерлого коріння. Найбільше полюбляють дуб, хоча можуть обрати також липу, ясен, тополю, сосну, плодові дерева – лише б деревина була гнилою і трухлявою. З яєць виходять личинки, кілька років вони проводять в деревній трусі, нею й годуються. Личинка останнього року життя має вигляд білого м’ясистого черв’яка товщиною з великий палець та удвоє довшою за нього. Личинка стає лялечкою, з якої наступного літа виходить жук. 5-8 років він розвивався у темряві, щоб кілька тижнів насолоджуватись світлом. До речі, увечері жуки-олені із задоволенням летять до світла. Далеко не всі ці комахи доживають до природної смерті. На них полюють птахи: сови, дятли, дрозди, сойки, ворони. Вражаюча зовнішність жука здавна привертала до нього увагу людей: про нього складали казки, вірші, прикмети. Дивовижного жука зображали на монетах, поштових марках та навіть картинах. Жук-олень є корисною комахою. Харчуючись мертвою деревиною його личинки сприяють розкладанню деревних решток і грають важливу роль у ґрунтоутворенні. У багатьох країнах світу жук-олень охороняється законом. В Україні він теж занесений до Червоної книги.. Тож якщо вам пощастить зустріти цього жука – не турбуйте його.
(За матеріалами книги «Наші знайомі незнайомці» Воловник С.В.)

Опубліковано у Новини. Додати до закладок Постійне посилання.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>