Теплими травневими вечорами до пташиних співів додається густий, басовитий звук: починають літати хрущі. Вони вилазять з-під землі, роблять обліт по колу і летять до лісу чи до високих дерев. Швидкість польоту хруща – два-три метри за секунду. Жуки можуть долати відстані до 20 кілометрів. Летять вони завжди по прямій лінії на висоті від 6 до 100 метрів. До речі, якщо впіймати хруща, а потім відпустити, він не змінить свій маршрут. Вдень жуки малоактивні, вони сидять на деревах і, схоже, сплять. Надвечір вони пробуджуються, а в сутінках і вночі літають і годуються. Після зимової сплячки жук із задоволенням живиться молодим листям. Хрущі можуть об’їдати листя майже всіх дерев і навіть квітів. Не до вподоби йому лише ясен та бузок. Коли настає пора відкладати яйця, самки летять в те саме місце, звідки вийшли самі. Зазвичай це поля, луки, трав’янисті пагорби. На повітрі яйця хрущів гинуть, тож самка заривається на 10 см у землю. Потім знову повертається на дерева, живиться і знову летить на поле. Так за 2-3 польоти вона відкладає 60-70 яєць і, врешті, гине сама. Самці хрущів помирають ще раніше. «Наземне» життя цих комах зовсім не довге. А от личинки хрущів розвиваються в землі 3-4 роки і встигають завдати чимало неприємностей, адже активно гризуть корені рослин. Від них страждають і лісові, і культурні насадження. Щоправда, у природі у хруща багато ворогів: їх знищують хижі комахи, вражають грибки. Крупні жуки та їх личинки – справжні ласощі для зозулі, сороки, шпака, вивільги та інших пернатих.
Погода в Ічні