Про Ічнянський національний природний парк

Передісторія створення нашого парку тривала близько 30 років. Різні установи в різні роки розробили і опублікували декілька проектів Ічнянського національного природного парку. Організаційні заходи щодо заснування Ічнянського національного природного парку, до якого мало увійти до 20 тис га лісових угідь з луками, болотами, ставками і річками Ічнянського та Прилуцького районів розглядались ще у середині 70 років минулого століття.

В 1987 році Інститутом ботаніки при Академії наук Української РСР був розроблений проект, за яким парк площею 25 тис га планувалося створити на території Ічнянського та Прилуцького районів, на південний захід від міста Ічні, у верхній течії річки Удай.

У 1988 році був опублікований проект парку, розроблений науковцями Гіпрограду. Відповідно до цього проекту Ічнянський національний природний парк мав би бути площею 15 тис га.

22 вересня 1994 року Верховна Рада затвердила програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні. Цією програмою було передбачено створення на території нашої області до 2001 року двох національних парків «Ічнянського» та «Мезинського». Було зроблено вибір земельної ділянки під національний парк «Ічнянський», одержано дозволи на його створення від Мінекобезпеки України та Чернігівської обласної ради. За цією програмою парк передбачався площею понад 70 тис га.

У 2002 році науковим центром заповідної справи при Міністерстві екології та природних ресурсів України був розроблений проект створення Ічнянського національного природного парку. Саме цей проект і був втілений в життя.

21 квітня 2004 року Президентом України був підписаний Указ про створення Ічнянського національного природного парку.

Загальна площа Парку становить 9665,8 га, в тому числі 4686,1 га земель, що надаються йому в постійне користування та 4979,7 га земель, що включаються до складу без вилучення у землекористувачів (Дендрологічний парк загальнодержавного значення «Тростянець» – 204,7 га та Прилуцьке державне лісогосподарське підприємство – 4775 га).

Мета створення
Збереження, відтворення і раціональне використання типових та унікальних лісостепових природних комплексів, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Основні завдання

  • Збереження, відтворення цінних природних, історико-культурних комплексів та природних об’єктів у верхів’ях р. Удай, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні .
  • Створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних комплексів та об’єктів.
  • Організація та здійснення наукових досліджень.
  • Проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

На території парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяють такі функціональні зони: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації, господарська зона.

Для кожної зони з урахуванням її наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Заповідна зона призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів.

В межах зони регульованої рекреації проводиться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць. В цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристичних маршрутів і екологічних стежок.

Зона стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів інших стаціонарних об’єктів обслуговування відвідувачів парку.

В межах господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, що включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.


Завантажити повнорозмірну схему (7016 ? 4959 пікселів, 4,3 Мб) в zip-архіві


Розподіл земель Ічнянського національного природного парку за категоріями земель (га)

Лісовкриті території – 8300,95
Болота – 1098,36
Піски – 178,92
Під водою – 85,77
Пасовища – 1,79

Еколого-освітній центр Ічнянського національного природного парку


Для забезпечення розвитку еколого-освітньої діяльності на території Ічнянського НПП адміністрацією установи було прийнято рішення про створення на території парку (без вилучення), в зоні стаціонарної рекреації, на базі колишнього табору відпочинку для школярів в м. Ічня еколого-освітнього центру, з метою створення умов для проведення еколого-освітньої роботи із шкільною та студентською молоддю протягом календарного року. Цей об’єкт одночасно зможе прийняти до 60 осіб для довгострокового перебування. Тут планується актовий зал, приміщення для харчування, візит-центр, музей природи, музей народознавства, наукова лабораторія та наукова бібліотека.
У 2006 році затверджено Положення про еколого-освітній центр Ічнянського національного природного парку, в якому зазначено, що еколого-освітній центр створено з метою зміцнення та розширення взаємодії з громадськістю, сприяння всебічного розгляду і вирішення на високому професійному рівні питань, пов’язаних з екологічним вихованням населення та пропагандою природоохоронних знань. Діяльність еколого-освітнього центру, як методичного центру природоохоронної роботи в регіоні, передбачає співпрацю з різними установами, які зацікавлені у вирішенні природоохоронних проблем чи мають безпосередній вплив на формування свідомості і культури особистості. Основні завдання еколого-освітньої роботи центру визначаються з урахуванням програм і планів роботи Ічнянського НПП. Створення еколого-освітнього центру передбачено Проектом організації території парку. Об’єкт довгий час не використовувався, тому потребує капітального ремонту.
Капітальний ремонт та введення в експлуатацію еколого-освітнього центру дозволить:
• відновити районний осередок літнього відпочинку для дітей, учнів та студентської молоді Чернігівщини і всієї України;
• сприяти оздоровленню та еколого-освітньому навчанню більше 250 дітей;
• надавати допомогу у відпочинку дітям малозабезпечених сімей та сімей учасників бойових дій;
• організовувати національні та міжнародні наукові семінари у міжсезонний період;
• використовувати цю базу для ведення гуртків та уроків екологічного спрямування;
• поширювати екологічну свідомість та підтримку національного парку серед населення та відвідувачів;
• забезпечити розвиток туризму та рекреації.